Культурна спадшина, туризм, рекреація Друк

 Жидачівщина – надзвичайно багатий своєю історією регіон. На території району близько 400 об’єктів культурної спадщини, зокрема пам’яток археології, унікальних зразків сакральної та побутової архітектури, малярства, оборонних споруд. Культурна спадщина району в поєднанні з природними цінностями і незабутніми краєвидами  створюють  чудові умови для відпочинку.

Як свідчать археологічні дослідження перші поселенці на території теперішнього Жидачівського району появилися у 8 – 7 ст. до н.е. Про це свідчать поселення на території древнього Удеча (колишня назва районного центру м. Жидачева) в районі підніжжя гори Базиївки (ймовірно VII-VI ст. до н.е), багатошарове поселення  VIIІ-VIІ ст. до н. е. та 1-ІІ ст. н. е. (с. Заліски, за 800 м. на північ від села).   Серед памяток археології слід зазначити урочище «Замок», «Кораблище», (пам'ятка ХІІ ст. на околиці м. Жидачева), поселення ІІІ-ІV ст. н. е. «Черняхівська культура» (пам'ятка археології на південно-східній околиці м. Жидачева), поселення доби палеоліту, мезоліту, енеоліту, раннього залізного періоду перших століть н.е. та городище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. «Гора Базиївка» (пам'ятка археології ХІІ-ХІІІ ст. н. е. на південно-західній околиці м. Жидачева біля р. Стрий), поселення енеоліту – ІV тис. до н. е. (пам'ятка археології, с. Заліски, на території місцевої школи), давньоруське поселення (пам'ятка археології І-ІІ ст. н. е., с. Вибранівка) та ін.

Zydachiw_._            carlos_2-c3

  Ринкова площа у Жидачеві                                                   Річка Стрий в давнину

 

Перша письмова згадка про древній Удеч (м. Жидачів) датується 1164 роком. Вже тоді воно було відомим містом у Галицькому князівстві, бо знаходилося на перехресті шляхів з Галицько-Волинської держави до Києва та Чорного моря, через Удеч пролягав шлях, яким користувалися торгівці сіллю.

Жидачів може пишатися одним із найраніших в Україні привілеєм на магдебургію, так як у  1393 р. польсько-литовський король Владислав Ягайло, перебуваючи в Жидачеві, бере місто у своє володіння і надає йому магдебурзьке право, що сприяє економічному розвитку міста. 

Постановою Кабінету Міністрів України від від 26 липня 2001 року №878 м. Жидачів, м. Ходорів, смт. Гніздичів занесено до Списку історичних населених місць України.

На території району є багато пам’яток історичної містобудівної  архітектури, зокрема П'ятничанська вежа (оборонна башта, мурована; 14 ст. с. П'ятничани),  костел Успіння Діви Марії ( оборонний костел, мурований, 1577р. м. Жидачів), Кохавинський монастир (монастир чину найсвятішого ізбавителя Гіпарда, смт. Гніздичів), палац Чорторийських (смт. Журавно), палацовий комплекс графа Скарбка XIII – IX ст. в тому числі дерев'яний шпихлір 1769р. (м. Жидачів), палацовий комплекс в с.Лівчиці (1895 р.), будинок товариства „Сокіл” (1908р., м. Жидачів), міська ратуша смт. Журавно.

IMG_2779       _01      IMG_4477      IMG_4651  

П'ятничанська вежа                 Костел успіння Діви Марії      Кохавинський монастир      Міська ратуша

                                                           м. Жидачів                                     смт. Гніздичів                           смт. Журавно 

 

___1        DSCF9968        IMG_5584

    1. Будівля товариства "Сокіл"                  Палацовий комплекс                               Дерев'яний шпихлір
    2.   м. Жидачів                                                    с. Лівчиці                                                      м. Жидачів   

Особливе місце належить пам’яткам дерев’яної сакральної архітектури, що поєднують в собі стиль храмового будівництва та народні будівельні традиції XVI – початку XX століть. Таких пам’яток в районі є 66, з них 5  - національного значення. Серед найстаріших  - церква Різдва Івана Хрестителя (XVI ст.) в с. Іванівці, Святого Миколая (1669р.) в с. Ліщин, Різдва Пресвятої Богородиці (1678р.) в с. Борусів, Покрови Пресвятої Богородиці (1724р.) в с. Бережниця, Святого Духа (1772р.) в с. Дроховичі та в с. Добрівляни, Різдва Пресвятої Богородиці (1772р.) в с. Чорний Острів, Введення в храм Пресвятої Богородиці (1772р.) в с. Квітневе, Різдва Пресвятої Богородиці (1777р. ) в с. Новосільці, Покрови Пресвятої Богородиці (1782р.) в с. Лучани та с. Лютинка, Святого Миколая (1782р.) в с. Мельничі, Святої Євхаристії (XVI ст.) в с. Облазниця, Івана Богослова (1802р.) в с. Юшківці, Різдва Христового (1834р.) в с. Буянів, Успіння Пресвятої Богородиці (1840р.) в с. Волиця-Гніздичівська, Святого Миколая (1839р.) в с. Дубравка, Покрови Пресвятої Богородиці (1806р.) в с. Корчівка, Святого Миколая (1814р.) в с. Монастирець.

014    IMG_5828   grusatychi    jushkivci

с. Чорний Острів                              с. Іванівці                                      с. Грусятичі                                с. Юшківці

 

Унікальною пам’яткою середньовічного малярства є ікона Богородиці Воплочення в образі Оранти (1406р.) церкви Воскресіння Господнього в м. Жидачеві.

Жителі району бережуть пам'ять про своїх відомих земляків, національних геніїв та славних синів і дочок України. Про це свідчить велика кількість монументальних пам’ятників, пам’ятних знаків та меморіальних дощок, зокрема пам’ятник Т.Г. Шевченку у м. Жидачів (1992р.), м. Ходорів (1992р.), с. Баківці (1989р.), с. Волиця – Гніздичівська (1969р.),  гетьману Івану Виговському в с. Руда (2007р.), гетьману Богдану Хмельницькому в м. Жидачів (1982р.), м. Ходорів (1995р.), І. Франку в м. Ходорів (2005р.), С. Бандері у с. Загірочко (2003р.), О. Пушкіну в с. Заболотівці (1988р.), меморіал „Борцям за волю України” (братська могила жертв репресій 1940 – 1950рр.) на Замковій горі у м. Жидачів (2002р.), пам’ятний знак на честь польсько-турецького замирення 1676 року у смт. Журавно (1876р.), пам’ятний знак М. Шашкевича у м. Жидачів та інші.

6307     IMG_5845     _2010_236    IMG_4079     DSCF9927

м. Ходорів                        с. Волиця-Гніздичівська       с. Баківці                       м. Жидачів                     смт. Журавно

 

Жидачівський район багатий пам’ятками садово-паркового мистецтва (с. Лівчиці та смт. Журавно),  діє державний заказник «Діброва», загальною площею 830 га (м. Ходорів), гора Бакоцино – заповідна перлина Жидачівщини (с. Новошино), гора Базиївка (м. Жидачів), парк ХІХ ст. в с. Піддністряни. Цікавими є гідрологічні пам’ятки природи – витік річки Куна в с. Тейсарів та відклади крейдових порід, відслонені в басейні ріки Дністер біля смт. Журавно і с. Старе Село площею 4,0 га, ландшафтно-меморіальні зони – Жидачівський міський цвинтар 1820р. та староєврейський цвинтарруга полов. ХVІІ ст. м. Жидачів), де похований відомий єврейський теолог і філософ Цві Гірш Айхенштайн. Радують серце та дарують спокій алея вікових лип у с. Пчани та с. Бортники, алея вікових лип та дубів у с. Лівчиці, дуб Виговського у с. Руда, тополя чорна (осокір) – патріарх, яку ймовірно посадив Богдан Хмельницький у с. Баківці, кипарис та одинока сосна на оборонному валі у м. Жидачеві.

Жидачівщина також багата природніми загадками та пов’язаними з ними легендами. Одна із загадок - озеро на найвищій вершині району (401 м), яка розташована на північ від смт. Нові Стрілища і на схід від с. Баківці. На околицях с. Баківці також є поселення колонії стрижів у закинутому кар’єрі з оголеною породою. Овіяне легендами озеро – серце (форма озера нагадує контури серця) та озеро Татаровець у с. Волиця-Гніздичівська.

Історія Жидачівщини тісно пов'язана з іменами Івана Франка, Ірини Вільде, Дмитра Макогона, Романа Купчинського, Мирона Тарнавського, Симона Петлюри, Євгена Петрушевича, Романа Шухевича, Миколи Лебедя, Романа Рахманного,  Слави Стецько.

В селі Руда мав маєтності і певний період проживав там після 1660 року гетьман України Івана Виговський. За свідченнями історичних джерел, саме тут і знаходиться його могила.  У 2004р. відкрито перший в Україні музей гетьмана України Івана Виговського, на базі якого проводяться всеукраїнські наукові конференції. У 2008р. встановлено пам’ятник І. Виговському.  На території  родинного маєтку щороку  проводиться фестиваль Козацької пісні і танцю, де гості та учасники свята можуть відвідати виставки народних промислів, майстер-класи з різних видів мистецтв, козацькі змаги, почастуватися кулішем та медовухою.

Також в районі  діють музей Слави Стецько у с. Юшківці, музей історії при загальноосвітній школі с. Бортники, історико-краєзнавчий музей при Ходорівській загальноосвітній школі № 1, літературно-краєзнавчий музей при Піддністрянській загальноосвітній школі, музей історії Жидачівського целюлозно-паперового комбінату.

IMG_4500      DSCF0099    IMG_7862

Музей гетьмана І. Виговського                            Музей Слави Стецько                                        Музей історії села

                       с. Руда                                                              с. Юшківці                                                          Бортники  

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1           

Doslidzennia_MP_8_Zhydachiv_1