Головне меню

Шпатлевка стен под обои. Быстрая шпатлевка стен своими руками. Стоимость шпатлевки стен. Штукатурка стен цена. Быстрая штукатурка стен своими руками. Отделка стен штукатуркой. Декоративная отделка стен. Качественная отделка стен декоративным камнем. Отделка стен своими руками. Мини токарный станок своими руками. Как сделать токарный станок своими руками. Настольный токарный станок своими руками. Облицовка дома кирпичом. Качественная облицовка дома кирпичом фото. Наружная облицовка дома. Как начать бизнес с нуля. Быстро начать бизнес без вложений. Начать бизнес с нуля идеи. Канализация в частный дом. Хочу сделать канализация своими руками. Водоснабжение и канализация дома. Строительство фундаментов цены. Быстрая строительство фундамента своими руками. Технология строительства фундамента.
ГОЛОВНА
Контакти та час роботи
Адміністративно-територіальний поділ
Графік прийому
План заходів
НОВИНИ, ОГОЛОШЕННЯ, ВІТАННЯ
Поточні новини та оголошення
Вітання
ІНВЕСТИЦІЇ
Інвестиційні пропозиції
Реалізовані проекти
ПРО РАЙОН
Символіка району
Карта району
Географічне положення
Господарський комплекс
Соціально - культурна сфера
Культурна спадщина і туризм
Діяльність УПА на території району
Видатні уродженці краю
Мистецька галерея
Поетична світлиця
Народні промисли
Корисна інформація
СТРУКТУРА РАДИ
Про раду
Керівництво
Виконавчий апарат
Депутатський корпус
Президія
Фракції та групи
Постійні депутатські комісії
Комунальне майно та комунальна власність
ДІЯЛЬНІСТЬ
План роботи ради
Депутатська діяльність
Діяльність комісій
Фінансові ресурси
Оголошення, тендерні пропозиції
Антикорупційна діяльність
Послуги та зразки документів
Комісія з питань поновлення прав реабілітованих
ДОКУМЕНТИ
Правова база діяльності районної ради
Регламент ради
Положення про президію
Положення про постійні депутатські комісії
Положення про відділи
Районні програми та бюджети
Порядок денний пленарних засідань
Проекти рішень
Рішення
Розпорядження
Положення про доступ до публічної інформації, форма запиту
Результати голосування
РЕГУЛЯТОРНІ АКТИ
План з підготовки регуляторних актів
Оприлюднення проектів регуляторних актів
Звіти про відстеження результативності регуляторних актів
Перегляд регуляторних актів
ГО ТА ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ
Асоціація місцевих рад
Громадські організації
Політичні партії
ФОТОГАЛЕРЕЯ
Діяльність УПА на території району PDF Друк e-mail

Баковецька сільська рада  

  IMG_1530  

 В Баківському лісі у 1995 році на місці повстанської криївки встановлено пам’ятник односельчанам  - воякам УПА, які загинули 27 лютого 1947 року. Стелла споруджена  в традиціях українського січового стрілецтва, зверху якої  розміщено головний орден УПА «Бойові заслуги». Згадаймо героїв поіменно: Малькут Ілько, Малькут Микола, Винник Олекса, Лаба Олекса, Наконечний Олекса, Працьовитий Степан, Шлиян Іван, Дорош Андрій. Слава Героям!

  

IMG_3900

В урочищі Піддрібниця біля с.Баківці 9 вересня 1944 року відбувся кривавий бій, де полягло понад сто повстанців. На місці бою 13 вересня 2009 року  встановлено пам’ятний Хрест на честь воїнів УПА сотні «Берези», які загинули від рук НКВД.

        В лісі «Бунчі» в серпні місяці 1944 року була організована сотня «Берези». Поручинський Антін 1917 р. н. - сотенний «Берези» родом з села Репехів, Крайківський Михайло, очолив першу чоту, Комаринський Василь очолив другу чоту (обидва родом із села Бертишева), Палажій Дмитро очолив третю чоту, (родом із с. Кнісело).

         Сотня нараховувала понад 140 вояків. 8 вересня 1944 р. сотні «Берези» було наказано покинути ліс «Бунчі» і перейти у більш масивні Любишанські ліси. Там поповнити запаси зброї, яка знаходилась на базових криївках, а також об’єднатись з сотнями «Крилатих» та  «Леви», щоб координувати спільні дії боротьби проти червоної більшовицької навали. Перед відходом сотенний «Берези» надав короткий відпочинок повстанцям. В усі сторони лісу була розіслана розвідка, яка поверталась з тривожними вістками, що навколишні ліси і села заблоковані військами НКВД. На світанку сотня «Берези» знаходилась у вільховому чагарнику вище села Баківці, щоб вибалками пробратись до села. Та Баківці також були оточені «червоною чумою». Відбулась тривожна нарада. Було дві пропозиції: перша- вступити в бій, прорвати кільце і вийти з оточення; друга – заховати усю зброю і виходити як цивільні особи. Зупинились на другій. Обидва чотові зі своєю зброєю не розлучались до останніх хвилин свого життя у тому односторонньому ворожому кулеметному вогні. Михайла важко ранили, Василь кинувсь на допомогу та ворожа куля влучила в нього. Щоб не попасти живими катам на муки, останні набої були їхніми. Сталінські душогуби закатували ранених:Чмира Михайла, Черкаса Василя. Із села Лучани полягли Блощак Василь Михайлович, Палега Михайло Павлович, Трусь та Гнат Васильовичі. Врятуватись вдалося небагатьом . Вибалок зарослий невеликими кущами, що веде з села Баківці до невеличкого ліска, став для молодих хлопців місцем останніх хвилин їхнього життя. Так загинули 9 вересня 1944 р. першими два чотові з сотні «Берези» і їх побратими.

IMG_4073

 

 У 2009  році в селі Закривець пам’ятним знаком увічнено память  слідчого служби безпеки ОУН Василя Липи, псевдо «Валюта», який загинув в1944 році від рук енкаведистів.

 

 

 

 

 

 

Бережницька сільська рада

rohizno_1530  В 22 липня 2012 року в селі Рогізно освячено пам’ятний знак «Хрест Заслуги». Навічно, в граніті, постали перед односельцями прізвища дев’ятнадцяти Героїв ОУН-УПА, увіковічені колишньою високою нагородою керівництва УПА, а сьогоднішньою символічною відзнакою до 70-річчя створення Української Повстанської Армії - від вдячних нащадків.

           У селі Рогізно під час визвольних змагань загинув останній повстанець Жидачівщини, який був вихідцем з цього села. Ім’я повстанця Микола Воробець 1923 р.н., псевдо «Орел».  Він прийняв бій в селі на обійсті Федора Шаранюка. Похований в рідному Рогізно.

        Ще один епізод з ісорії цього краю. Пізньої осені 1946 року сотня УПА прибула на постій в с.Рогізно (назву сотні встановити не вдалось). Хтось із зрадників доніс про це в район. На ранок облавці прибули в село. Повстанці побачили їх і швидко відійшли в ліс Дуброву (між селами Рогізно, Бережниця, Журавків.) Облавці переслідували їх, та сотня не стала уникати бою. Хлопці зайняли вигідну позицію в лісі. Як тільки більшовики наблизились на відповідну відстань, упівці відкрили вогонь. Бій тривав декілька днів, вночі стихав. Ворог лютував, кидався з місця на місце та не зміг витіснити повстанців з вигідних позицій. Завдячуючи одному відважному повстанцю, який з високого дуба спостерігав за облавцями та подавав команду - «ворог зліва», «ворог справа». Є підстави вважати, що це був житель с.Букавина Лучак Степан. Снайперська ворожа куля звалила його. Повстанці під покровом ночі покинули свої позиції, відійшли в напрямку с.Журавків і їх слід пропав. Та пам'ять народна залишилася.

        Загалом, 30 жителів Рогізно  загинули у лавах ОУН-УПА, 85 - були засуджені за участь і сприяння ОУН-УПА та заслані у Сибір. У 1944 році сталася неординарна подія в історії українського національно-визвольного руху, 28 кубанських козаків із Червоної Армії, які на той час були розміщені у с. Рогізно, перейшли  до лав УПА.

 

Бортниківська сільська рада

  Bortnyky

37 уродженців села Бортники загинули у лавах ОУН-УПА, 13 осіб засуджено за участь і сприяння ОУН-УПА, понад 100 жителів села  вивезено в Сибір, у далеку Якутію, Хабаровський, Приморський і Красноярський край, в Тюменську, Омську, Томську області, в Комі АРСР та на спецпоселення.

В рамках відзначення 70–річчя УПА 24 червня 2012 р. у селі Бортники відкрито пам'ятний знак «Хрест Заслуги» на місці визначних подій національно-визвольної боротьби. Пам'ятний знак розміщено в центрі села поряд із вже встановленими пам'ятниками на вшанування полеглих Героїв УПА.

У с. Бортники в 1919 році народився Дмитро Слюзар, псевдо «Золотар», член УГВР, головний провідник ОУН-УПА Львівського краю, загинув у 1945 р. у бою в с. Бесідах Жовківського району. На його честь в селі названо школу та встановлено пам'ятний знак.

 

IMG_4624     Bortnyky_2    _25-30.07.2012_052

 

Вибранівська сільська рада

Сорокаліта  Микола народився в 1912 році у с. Вибранівка.  Дев’ятнадцятирічним хлопцем вперше потрапив до Львівської тюрми «Бригідки» за розповсюдження націоналістичних листівок, де провів півтора року. Вийшов на волю зі сформованими і твердими патріотичними переконаннями. Став членом ОУН, районовим  провідником ОУН на теренах Львівщини. Польська поліція постійно переслідувала його, кілька разів арештовувала, а в 1939 році запроторила до Берези Картузької, з якої вийшов разом з розгромом Польщі гітлерівцями. Ув’язнення змінилося черговим підпіллям. У 1941 році Микола проголошував Акт відновлення Української держави в селах Вибранівка, Борусів, Глібовичі, Бринці Зазірні, Бринці Церковні що на Жидачівщині. Ледве уникнувши гестапівського арешту вступає в ряди УПА під псевдо «Люлька».

       В 1948 р., коли загинув крайовий провідник СБ «Мирон» (Дякон Ярослав з Дев’ятник) та полягли інші побратими? з якими Сорокаліта тримав зв’язки, бойовий дух нескорених повстанців почав підупадати. Микола Сорокаліта, маючи поетичну натуру? складає вірш, в якому відтворює Вибранівський бій.

Вже вечір вечоріє, повстанське серце б’є

А лента набої поспішно подає.

Лента за лентою набої подавай

Український повстанче в бою не відступай.

 Василь Заставний «Шершень» із села Чижичі до цих слів підібрав мелодію, а в наспівуванні допомогали бойові побратими, котрі знаходилися поряд. Так появилася популярна пісня «Лента за лентою» на слова Миколи Сорокаліта і музику Василя Заставного.  Пісня припала до душі повстанцям, вони переймали її і несли в свої відділи. З часом  змінювали слова, згодом «Ленту» стали виконувати з додатковим приспівом.

         В 1950 році Сорокаліта Микола потрапив до рук червоних чекістів. Переніс страшні тортури. Був засуджений до розстрілу, який замінили на 25-річну каторгу. Відбував покарання в концтаборах Кінгір на мідних рудниках, в Джизказгані. В 1962 р. визнаний нездатним до праці, повернувся в Україну. Проживав у Миколаєві, де і помер, дочекавшись омріяної Незалежної України, за яку все життя боровся і страждав.

 

vybranivka1    vybranivka2    vybranivka3

Уроки памяті у Вибранівці

 

Отиневицька сільська рада

 

13 травня 2012 року поблизу села Городищенське, в урочищі «Бабич», відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку «Хрест Заслуги» встановленого на місці бою, у якому загинуло дев’ять повстанців місцевої боївки, прикриваючи відступ із села сотні УПА.

 22 лютого 1945 р. був холодний морозній вечір, невідомий відділ сотні УПА, а також кущова боївка прибули на вечерю та короткий відпочинок в с. Городищенське. Кущова боївка розставила варту довкола села, а інші повстанці відпочивали. Зранку на білому вороному коні до командира сотні прибула дівчина з повідомленням від розвідки, що село оточують облавники зі сторони с.Отиневич і с.Лучан, облаштовують засідки, а з м.Ходорова збираються виїзджати дві вантажівки з солдатами та легковий «Вілліс» з важким кулеметом, - так описав у своїй новій книжці «Повстанськими стежками Жидачівщини» Олексій Данилишин день, коли готувався бій на полі Бабич, що став останнім для 9 відважних молодих людей.

 І ось пройшло довгих 67 років коли у скромному пам’ятному знаку вдалося увіковічнити імена полеглих повстанців за волю України на полі Бабич. Згадаймо цих героїв: Гаврон Володимир, Климович Володимир, Федоришин Ілля із  с.Отиневич, Гірняк Микола, Мацьків Федір, Мельник Семен, Федоришин Іван, Шалата Степан уродженці с.Городищенське, Повстанець Данило з с.Кам’яне.

 

DSC_1842                       DSC_1847

 

Журавнівська селищна рада

 

DSC_0020

 

 У день Свята Героїв 22 травня 2011 року на подвір’ї Журавнівської школи встановлено та освячено меморіальну плиту славетному борцю за волю України, провіднику підпільної молодіжної організації ОУН «Месники» -  Юрію Креміню «Тарасу». Таким чином вшанували пам’ять невинно розстріляного двадцятиоднорічного юнака, уродженця с.Буянова, найтяжчий злочин якого полягав у тому, що він любив свій народ більше за власне життя. 4 квітня 1951 року Юрка Креміня знищили на пострах всім таким як він.

 

23 вересня 2012 р. освячено пам’ятний знак «Хрест Заслуги», що силами молоді  доставлений в ліс Бакоцино, неподалік селища Журавно і встановлений на місці загибелі провідного ідеолога ОУН-УПА Петра «Полтави» (23 грудня 1951 р.)

 

_087    _099    _068